- марновір
- -а, ч.Забобонний чоловік.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
марновір
Смотреть что такое "марновір" в других словарях:
марновір — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
марновірка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
марновірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
марновірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
марновірно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
марновірство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
марновірка — и. Жін. до марновір і марновірець … Український тлумачний словник
марновірний — а, е. 1) Те саме, що забобонний 1). 2) Який ґрунтується на марновірстві. || Спричинений марновірством … Український тлумачний словник
марновірець — рця, ч., заст. Те саме, що марновір … Український тлумачний словник
марновірність — ності, ж. Властивість за знач. марновірний … Український тлумачний словник
марновірно — Присл. до марновірний … Український тлумачний словник
